В умовах пандемії СOVID-19 увага лікарів і спільноти акцентована на боротьбу з даним захворюванням. Як наслідок, зменшилась онконасторога лікарів загально-лікувальної мережі та збільшилась кількість розповсюджених випадків раку молочної залози.
Захворюваність на рак молочної залози серед жіночого населення області за останні 3 роки зросла на 11% (до 82,4 у 2019 році проти 74,1 у 2017 році) та вища державного показника на 30% (Україна – 63,3), тому, незважаючи на важкі обставини, онкологічним диспансером продовжує проводитись робота по ранньому виявленню злоякісних новоутворень молочної залози, що дозволить своєчасно провести лікування та підвищить виживаність і покращить якість життя.
Щорічно 20 жовтня в державі проводиться Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози, у зв’язку з чим Сумським обласним клінічним онкологічним диспансером організовано безкоштовне, без направлення обстеження жінок міста та Сумського району.
У зв’язку з несприятливою епідеміологічною ситуацією, прийом буде здійснюватися з 20 по 21 жовтня з 9 години в приміщенні поліклініки по вул. Троїцька,48 за попереднім записом по телефону (0542)70-03-51,70-03-52 або за посиланням: записатись
До уваги мешканців області та керівників медичних закладів. У жовтні спеціалістами КНП СОР СОКОД плануються виїзди по районах області згідно таблиці:
Відтепер на базі онкоторакального відділення Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру опрацьована та впроваджена методика встановлення венозного порту в центральну вену для довгострокової інфузійної терапії, в тому числі хіміотерапії.
Виконують зав. онкоторакальним відділенням Іван Нікітін та зав. відділенням анестезіології та інтенсивної терапії Сергій Луцик
Адміністрація КНП СОР СОКОД інформує, що з 03.08.2020 прийом пацієнтів за направленнями в поліклініці КНП СОР СОКОД буде проводитися за адресою вул. Троїцька 48 з 8:00 до 16:00 (колишня поліклініка обласної лікарні). Прийом пацієнтів за колишньою адресою не проводиться. Телефон реєстратури: 700-351
Детальніше:До уваги пацієнтів!
Сьогодні розповідаємо історію фахівчині з моніторингу та оцінки Центру Тетяни Супрунюк, яка вперше здала кров.
«Давно думала про донорство крові. Наважилася тому, що мене підтримала колега із відділу. Все ж разом не так страшно, — розповіла Тетяна Супрунюк. — Розумію, що донорство корисна справа. До того ж це не вимагає від мене жодних зусиль. Планую здавати кров і надалі, може навіть вийде залучити когось із друзів».
Кожні кілька секунд хтось у світі потребує крові. І саме добровільна та регулярна пожертва крові від донорів рятує мільйони життів щороку. В Україні кількість донорів зменшується у зв’язку із пандемією. Загалом 70% донорів здають кров лише раз у житті.
Взяти участь у флешмобі просто:
1. До 19-го червня включно станьте донором крові.
2. Зробіть фото, на якому видно, що ви здаєте кров. Опублікуйте його на своїй сторінці у Facebook із хештегом #яДонор або #яДонорка
3. На час дії конкурсу зробіть свою сторінку відкритою для усіх користувачів Facebook.
Детальніше:ТРИВАЄ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФЛЕШМОБ СЕРЕД ДОНОРІВ ТА ДОНОРОК КРОВІ
Адміністрація КНП СОР Сумський обласний клінічний онкологічний диспансер підтримує челендж голови Сумської обласної державної адміністрації Романа Грищенка щодо надання допомоги місцевого бізнесу лікувальним закладам, та звертається до приватних підприємців за сприянням в проведенні ремонту палат закладу, які знаходяться в незадовільному стані.
Распространение коронавируса можно считать пандемией, – такое заявлеие сделал генеральный директор ВОЗ Тедрос Адан Гебреисус.
В своем заявлении он отметил, что в связи с распространением коронавирусной инфекции во многих странах мира стала реальной угроза пандемии.
Однако, это будет первая в истории человечества пандемия, которую можно будет контролировать, отметил представитель ВОЗ.
Кроме того, неутешительными являются прогнозы австралийских исследователей, показывающие, что при наиболее оптимистичном сценарии от коронавируса погибнет порядка 15 млн. человек во всем мире, а потери мирового ВВП составят порядка 2,4 триллиона долларов.
Міністерство цифрової трансформації реалізує першу в історії України програму розвитку цифрових навичок громадян. Відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 року No 849, Мінцифри, зокрема, має забезпечити виконання цілі: «Українець, який хоче мати цифрові навички, може їх вільно набути». Показниками ефективності виконання зазначеної цілі визначено: понад 6 мільйонів українців охоплені програмою розвитку цифрових навичок; 70 % громадян, які пройшли програму, володіють навичками на базовому рівні.
Для досягнення вказаної цілі Мінцифри запускає національну онлайн- платформу з цифрової грамотності, яка буде доступною в мережі Інтернет за посиланням: osvita.diia.gov.ua.
На онлайн-платформі кожен громадянин зможе безкоштовно опанувати цифрові навички. Ми обрали сучасний формат навчання – освітні серіали за участю експертів та українських зірок. Вже найближчим часом на платформі будуть доступні три освітні серіали: базовий серіал із цифрової грамотності, цифрова грамотність для вчителів і освітній серіал для батьків «Онлайн- безпека для дітей». Протягом 2020 року на онлайн-платформі з’являтимуться нові освітні серіали
ЗМІН В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я - нові можливості для лікарів ПМД Ми з вами трансформуємо систему охорони здоров’я, і це дає більше можливостей не лише пацієнтам, а й лікарям. Так, звична для лікарів модель працевлаштування — робота за трудовим договором у комунальному закладі охорони здоров’я — залишилась. Але правила в закладах після перетворення на підприємства змінились. Відтепер питання організації надання послуг, | створення зручного середовища для пацієнтів, проведення лабораторних аналізів, досліджень, надання додаткових послуг є внутрішніми питаннями закладу.
Чи потрібно складати кошторис для комунального некомерційного підприємства?
Ні. Заклад охорони здоров’я — це комунальне некомерційне підприємство (КНП), тому, на відміну від бюджетної установи, він не складає кошторису. Натомість КНП має узгодити з власником фінансовий план — основний плановий документ, який відображає всі доходи та видатки закладу, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання функцій упродовж року відповідно до установчих документів. Порядок складання, затвердження та контролю за виконанням, а також форму фінансового плану затверджує місцева влада. Форма та порядок фінансового плану відрізняються у регіонах і в деяких випадках відповідають вимогам, визначеним наказом Мінекономрозвитку України від 02.03.2015 №205. Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому року. План складається на календарний рік із поквартальним розподілом. Детальніше про складання фінансового плану у вебінарі: ttps://goo.gl/AtW1d8. У разі якщо КНП отримує бюджетні кошти (тобто інші кошти, а не надходження від НСЗУ за договором), потрібно мати затверджений план використання бюджетних коштів
.
Чи передбачає реформа фінансування скорочення штату медичного закладу?
Ні, в нормативних документах, що описують трансформацію охорони здоров’я, немає норм, які визначають штатний розпис надавача ПМД. Це питання належить до компетенції керівництва закладу, і при його вирішенні необхідно керуватися потребою забезпечити надання якісної первинної медичної допомоги населенню, яке належить до території обслуговування закладу.
.
Хто має оплачувати роботу ФАПів?
Працівники фельдшерсько-акушер ських пунктів належать до персоналу закладу первинної медичної допомоги. Відтак, їхня зарплата — це частина зарплатного фонду закладу. Також
заклад має забезпечити обладнання, устаткування та засоби, необхідні для надання ПМД. Комунальні послуги має сплачувати місцева влада — так само, як і для закладу загалом.
Оскільки розгалужена мережа ФАПів часом стає економічно обтяжливою для ЦПМСД, у кожному випадку керівництву спільно з місцевою владою слід приймати оптимальне рішення. Одним з варіантів розв’язання ситуації може бути дофінансування ФАПів з місцевого бюджету. Можливо, в деяких випадках буде доцільніше організувати доставку пацієнтів до амбулаторій сусідніх населених пунктів, які краще забезпечені матеріально та персоналом. Ще одним варіантом,
який уже зараз використовують деякі ЦПМСД, є відвідування віддалених населених пунктів лікарем первинної медичної допомоги за оптимальним графіком.
.
Що необхідно зробити, щоб реформовані медзаклади й надалі брали участь у програмі «Доступня ліки»?
Згідно з законодавством, комунальні некомерційні підприємства не є розпорядниками бюджетних коштів. Саме тому органи місцевого самоврядування мають у місячний строк своїми рішеннями визначити розпорядниками бюджетних коштів обласні, районні, міські державні адміністрації
та ОТГ. Ці дії слід виконати невідклад но в тих регіонах, де кінцевими розпорядниками бюджетних коштів є автономізовані медзаклади, що надають первинну медичну допомогу. Нові розпорядники бюджетних коштів мають переукласти договори з аптеками, що беруть участь у програмі «Доступні ліки». При цьому слід звернути особливу увагу на погашення поточної заборгованості перед аптечними закладами. Усі приватні медзаклади, що уклали договір з Нацслужбою здоров’я, вже мають право розпочати виписувати рецепти на ліки за програмою. Для цього їм необхідно звернутися до визначеного розпорядника коштів та отримати необхідне погодження. Фізичні особи — підприємці найближчим часом також отримають законно цю можливість. Міністерство вже підготувало проект змін до постанови Кабінету Міністрів України і незабаром направить його на розгляд Уряду.
.
29-30 серпня в Сумському обласному клінічному онкологічному диспансері встановлено 61 рідкокристалічний телевізор, які були отримані від Благодійного Фонду "Відродження" Володимира Мунтяна. Відтепер в кожній палаті стаціонарних відділень диспансеру пацієнти мають змогу слідкувати за останніми подіями в країні, що позитивно вплине на хід лікування, пожвавить відновлення хворих як після оперативних втручань, так і після променевої та хіміотерапії.
Фахівцями онкодиспансеру 28-29 серпня проведені планові консультативні огляди мешканців Лебединського району на базі Будильської та Ворожбянської АЗПСМ. Лікарем онкохірургом оглянуто 54 людини, виявлена патологія у 9, відібрано на планову госпіталізацію 8 чоловік. Лікарем онкогінекологом оглянуто 40 жінок, виявлена патологія у 9, відібрано на планову госпіталізацію 6 жінок. Також проведено 46 ультразвукових дослідженнь, в 12 випадках запідозрена онкопатологія.
7-8 вересня відбувся виїзд в Недригайлівський район ( с. Коровинці та с. Вільшани), де лікарем онкохірургом оглянуто 55 чоловік, виявлена патологія та відібрано на планову госпіталізацію 5 осіб. Лікарем онкогінекологом оглянуто 38 жінок, виявлена патологія та відібрано на планову госпіталізацію 2 жінки. Проведено 42 ультразвукових дослідженнь, в 3 випадках запідозрена онкопатологія.
Сумський обласний клінічний онкологічний диспансер став переможцем національного конкурсу міні-грантів в рамках Благодійної Програми компанії Avon " Разом проти раку грудей". Запропонована програма профілактики та обстеження визнана найкращою в Україні.За надані кошти було придбано мамографічну плівку та фотохімічні реактиви для проведення досліджень жінок-співробітників Сумських вищих навчальних закладів.В червні та липні 2017 року було обстежено 276 жінок-співробітників СумДУ. У вересні планується обстеження жінок СНАУ.
Злоякісні пухлини молочної залози є найпоширенішим онкологічним захворюванням у жінок. Рак молочної залози (РМЗ) займає майже 30% серед всіх злоякісних новоутворень і 1-ше місце серед смертності у жінок працездатного віку, випереджаючи смертність від серцево-судинних захворювань.
На сучасному етапі розвитку онкологіївирішення проблеми успішного лікування РМЗ у повній мірі залежить від ранньої діагностики захворювання.
Рання діагностика РМЗ можлива за умоввиконання програм: самообстеження; лікарських профілактичних оглядів, спостережень і лікувань передпухлинної патології; скринінгових обстежень і мамографічних досліджень.
Запрошуємо жінок міста Суми та області саме 20 жовтня відвідати наших спеціалістів !
У процесі трансформації системи охорони здоров’я МОЗ будує сучасну електронну систему, яка дозволить медичним закладам ефективніше працювати, раціонально використовувати час і пацієнтів, і медиків. Для забезпечення постійного розвитку і використання найсучасніших технологій ми свідомо формуємо конкурентний ринок медичних інформаційних систем (МІС).
Уже 14 МІС приєдналися до системи. Очікуємо, що їхня кількість буде збільшуватись.
Понад півтора року, завдяки домовленості між бізнесом та МОЗ, для впровадження медичної реформи МІС надають послуги закладам безоплатно. Адже розбудова електронної системи охорони здоров’я — спільна справа. Зараз у МІС безоплатно доступний базовий функціонал, пов’язаний з реєстрацією медзакладу, лікарів, підписанням декларацій з пацієнтами. Так буде,
доки більшість декларацій не буде укладено.
Детальніше:ЗАКЛАДАЄМО КОШТИ НА МІС У БЮДЖЕТІ 2019 РОКУ.
За субвенцією — 1,8 млн грн За договором з НСЗУ в серпні — 3,2 млн грн Підписано 67% декларацій Обслуговують 80714 осіб. Ми вже маємо фінансовий план, за яким будемо працювати.
Ми проаналізували, які пацієнти найменше йдуть до нас підписувати декларації, і з’ясували,
що це вікова категорія 65 років і старші. Ми припустили, що це через те, що ці люди часто не мають доступу до Інтернету, не завжди дивляться телебачення. Зараз на звороті квитанцій про оплату комунальних послуг розмістили заклик обирати лікаря та інформацію, як це зробити. Це дало результат: люди цього віку стали частіше до нас приходити.
За субвенцією — 2,4 млн грн. За договором з НСЗУ в серпні — 4242260,45 грн Підписано 47% декларацій Обслуговують 133342 особи.
За рахунок збільшення коштів будемо фінансово мотивувати тих лікарів, з якими пацієнти підписали найбільше декларацій, перерозподіляти кошти на їхню користь. Сімейний лікар вищої
категорії ще у червні мав 8186 грн зарплати після оподаткування. Його вже обрали 1800 пацієнтів,
Детальніше:ЯК ЗАКЛАДИ ПЛАНУЮТЬ ВИТРАЧАТИ ГРОШІ, ОТРИМАНІ ВІД НСЗУ
У питаннях фінансування закладів первинної медичної допомоги (ПМД) за новою моделлю дуже багато змінилося. Можна сказати, що для закладів, які перетворилися в комунальні некомерційні підприємства (КНП) і підписали договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), майже всі аспекти фінансування є новими.
Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», оплата медичних послуг закладів з надання ПМД населенню буде здійснюватися за принципом плати за одного пацієнта з використанням капітаційної ставки за договорами
про медичне обслуговування населення. Таким чином, основним джерелом доходу надавача ПМД будуть виплати за договором із НСЗУ. Обсяги цих виплат залежатимуть від кількості та вікової структури пацієнтів, які подали декларацію про вибір лікаря, що працює в цьому закладі. Так реалізується принцип «гроші йдуть за пацієнтом».
Детальніше:ЯК ЗДІЙСНИТИ ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ У НОВІЙ МОДЕЛІ ФІНАНСУВАННЯ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я?
Національна служба здоров’я протягом двох місяців уже перерахувала за договорами на рахунки медичних закладів первинної допомоги понад 500 мільйонів гривень. Більшість закладів отримали значно більше, аніж за програмою медичних субвенцій. І, як виявилося, не всі головні лікарі
розуміють, що їм робити у статусі керівників комунальних некомерційних підприємств із доходом, який їхні підприємства почали отримувати від НСЗУ.
І ось до нас у Національну службу здоров’я почали надходити найрізноманітніші запитання від головних лікарів. Чи можна найняти більше медсестер? А кочегара? Чи можна зробити ремонт сходів? Що краще: витратити гроші на комп’ютери чи обладнати реєстратуру? Як і кому звітувати про використання цих грошей?
Керівники медичних закладів загалом чекають інструкцій та вказівок від Національної служби. І це зрозуміло: роками система не просто диктувала умови та правила, а й карала ініціативність та підприємливість. Бюджетні гроші треба було «вибити» чи «випросити», а потім «освоїти». Рішення
про ставки персоналу, про ремонт дверей, про закупівлю обладнання приймалися не у стінах закладів, а десь у кабінетах можновладців та в нормативних документах.
Детальніше:ІЗ УТРИМАНЦІВ — В УПРАВЛІНЦІ. ЯК МАЄ ЗМІНИТИСЯ ГОЛОВНИЙ ЛІКАР?
