• Реєстратура: 700-242
  • .
Сумський обласний клінічний онкологічний диспансер
Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради
Slider

Запрошуємо на роботу
Престижного напрямку за фахом медичної сестри
med sestra 1

 

 

2

Опитування

Руформа охорони здоров'я - це?
  • Votes: (0%)
  • Votes: (0%)
  • Votes: (0%)
  • Votes: (0%)
Total Votes:
First Vote:
Last Vote:

Корисні посилання

 

счетчик посещений

booked.net

РАК ШЛУНКУ

Приблизно 90-95% пухлин шлунка злоякісні, а з усіх злоякісних пухлин 95% складають карциноми. Рак шлунка по захворюваності й смертності займає 2 місце після раку легень. Ця форма злоякісних пухлин є однією з найголовніших, як серед чоловіків, так і серед жінок, зустрічаючись серед перших в 2 рази частіше.

Найбільш часто уражається вік старше 40-45 років, хоча не настільки вже рідко рак шлунка виникає в осіб 30-35-літнього віку і навіть у більш молодих. У чоловіків карциному шлунка виявляють зазвичай у віці 50-75 років.

Виникаючи із залозистого епітелію слизової оболонки шлунка, ракові пухлини мають будову аденокарцином, але нерідко носять і більш анаплазований характер (скірр, солідний рак, колоїдний рак і ін.).

При раку шлунка розрізняють 4 форми росту:

1. Поліповидний рак, який росте екзофітно - чітко відмежована пухлина, яка росте грибоподібно в порожнину шлунка. Ця форма повільно росте, пізно звиразковується і метастазує, що, природно, забезпечує кращий результат.

2. Блюдцеподібний рак - також екзофітна форма у вигляді чітко обмеженої .плоскої виразки, оточеної високим валом пухлини; дає метастази відносно пізно.

3. Інфільтративно-виразковий рак, що має також .вид виразки, але без чітких меж з дифузною інфільтрацією стінки шлунка.

4. ІнфІльтруючий рак без видимих меж росту.

Останні дві форми мають високу злоякісність, рано проростають серозний покрив шлунка, дають метастази й дисемінацію по очеревині.

Локалізація ракових пухлин у шлунку досить типова. Найчастіше уражається мала кривизна, вихідний відділ шлунка, а також субкардіальні й кардіальні відділи. Порівняно рідко пухлина виникає на великій кривизні і в ділянці дна шлунка.

Причини.

Причина захворювання невідома. Відзначають підвищення частоти карциноми серед членів однієї родини (на 20%), а також серед осіб із групою крові А, що припускає наявність генетичного компонента. Деяке етіологічне значення мають дефіцит вітаміну С, консерванти, нітрозаміни.

Для розвитку рака шлунка велику роль відіграють передракові стани - хронічний атрофічний гастрит, хронічна кальозна виразка, перніціозна анемія, стан після резекції шлунка (особливо через 10-20 років після резекції по Більрот-II), аденоматозні поліпи шлунка (частота малігнізації - 40% при поліпах більших 2 см у діаметрі), імунодефіцитні стани, особливо варіабельний некласифікований імунодефіцит (ризик карциноми - 33%), інфікування Helicobacter pylori. Тому, найважливішим методам профілактики рака шлунка є своєчасне радикальне лікування цих захворювань.

Досить важливе значення мають зовнішні канцерогенні фактори: надмірно груба, копчена, жирна, пересмажена чи гостра їжа, неправильний режим харчування й зловживання алкоголем. Очевидно, ці фактори сприяють, у першу чергу, виникненню гастриту, що надалі служить середовищем для появи рака.

Клініка.

Клінічні симптоми рака шлунка в початкових стадіях захворювання бідні й невизначені. Не тільки самі хворі, але й лікарі нерідко розцінюють їх як прояв гастриту і, не проводячи повного гастрологічного обстеження, обмежуються призначенням різних медикаментів. Разом із тим, уважно проаналізувавши скарги можна вловити ряд симптомів, що насторожують у відношенні діагнозу рака. У свій час ці симптоми були виділені відомим вітчизняним онкологом О. І. Савицьким у синдром малих ознак, що включає ряд загальних і місцевих симптомів, виявлення яких дає підставу запідозрити у хворих рак шлунка. До них відносяться:

1) зміна самопочуття хворого, що з'являється за кілька тижнів чи навіть місяців до звернення до лікаря і виражається в безпричинній загальній слабкості, зниженні працездатності, швидкій втомлюваності;

2) невмотивоване стійке зниження апетиту або повна втрата його аж до відрази до їжі;

3) явища "шлункового дискомфорту": втрата фізіологічного почуття задоволення від прийняття їжі, відчуття переповнення шлунку, навіть після невеликої кількості їжі, а також почуття тяжкості, розпирання, іноді болючості в надчеревній ділянці, зрідка нудота й блювота;

4) безпричинне прогресуюче схуднення, що супроводжується блідістю шкірних покривів, не пов'язане з іншими захворюваннями;

5) психічна депресія - втрата радості життя, інтересу до навколишнього, до праці, апатія, відчуженість.

Описані симптоми можуть виявлятися або на фоні повного здоров'я, або, частіше, на фоні попереднього тривалого шлункового захворювання. В цих випадках звертають увагу на зміну попередніх, добре знайомих хворому шлункових чи виразкових симптомів і приєднання до них нових неприємних відчуттів.

Лише при вже розвинутому розповсюдженому раку шлунка з'являються яскраві його ознаки: постійні болі, нерідко великої інтенсивності, що віддають у спину, стійка блювота, різка загальна слабкість, що прогресує, схуднення й анемізація (знекровлення).

В зовнішньому вигляді хворого звертає на себе увагу деяка блідість шкірних покривів, на пізніх стадіях вона набуває землистий відтінок, хоча в багатьох хворих особливо в ранніх стадіях, зовнішній вигляд не змінюється.

Діагностика.

Пальпація живота при наявності відчутної пухлини надчеревної ділянки дає багато для встановлення діагнозу, однак у більшості випадків, тим більше в ранній стадії процесу, пухлину промацати не вдається.

З лабораторних даних найважливіша підсобна роль належить аналізу шлункового соку й дослідження калу на приховану кров.

Варто лише мати на увазі, що для рака шлунка аж ніяк не обов'язкова відсутність вільної соляної кислоти. Вміст її може бути нормальним чи навіть злегка підвищеним при тих формах рака, що розвиваються на фоні виразкової хвороби. В цих випадках потрібно звертати увагу на тенденцію до зниження кислотності з більш високих цифр, що відзначалися в минулі роки.

Аналіз випорожнень на приховану кров повинен бути проведений за прийнятими правилами після триденної безм'ясної дієти. Позитивна реакція (якщо хворий не страждає гемороєм як можливим джерелам кровотечі) дуже підсилює підозру на наявність ракової пухлини шлунково-кишкового тракту, оскільки в 90% випадків вони звиразковані і кровоточать.

Дослідження крові не дає особливо чітких показників, однак зниження вмісту гемоглобіну й підвищення ШОЕ не можна не враховувати. У крові нерідко визначають карциноембріональний Аг.

Діагностика рака будується на даних додаткового обстеження. Ендоскопія з біопсією і цитологічним дослідженням забезпечує діагностику рака шлунка в 95-99% випадків. Ультразвукове дослідження (УЗД) і комп'ютерна томографія (КТ) черевної порожнини необхідні для виявлення метастазів.

В даний час із розвитком ендоскопічної техніки і її доступності головним методом дослідження в розпізнаванні рака шлунка є гастроскопія із застосуванням гнучкого гастроскопа (гастрофіброскопія). Це дослідження дозволяє побачити ракову пухлину, виявити зону інфільтрації стінки, а також взяти біопсію для морфологічного дослідження. Можливе цитологічне дослідження змиву зі шлунка, в якому виявляють атипові ракові клітини або їхні комплекси.

Велике значення зберігає і рентгенологічне дослідження, яке раніше було основним у діагностиці рака шлунка. Дослідження шлунка в умовах заповнення його контрастною барієвою суспензією дозволяє виявити характерні для рака симптоми - дефект наповнення з депо барію при наявності виразки, а головне більш ранні симптоми - неправильний, злоякісний рельєф слизової або зону відсутності перистальтики внаслідок ригідності інфільтрованої пухлиною стінки. Рентгенологічний діагноз ранніх стадій рака шлунка вимагає високої кваліфікації рентгенолога, особливо при інфільтративних формах рака. В останні роки розроблені додаткові методики, що уточнюють діагностику і ступінь поширення процесу. Зазвичай їх проводять у стаціонарі. Це - пневмогастрографія (дослідження з введенням повітря в шлунок), а також подвійне й потрійне контрастування (з одночасним використанням барієвої суспензії й повітря і дослідження в умовах пневмоперитонеуму).

Нарешті, в сумнівних випадках, коли ніякими дослідженнями не вдається з впевненістю виключити наявність рака шлунка, вдаються до лапароскопії, або останнього етапу діагностики - діагностичної лапаротомії. При цьому оглядають і обмацують шлунок; при відсутності чітких даних розкривають його просвіт і оком контролюють стан слизової оболонки, одночасно взявши відбитки або мазки й провівши біопсію з найбільш підозрілих ділянок. В умовах сучасної хірургічної техніки й знеболювання сама по собі ця операція не небезпечна для хворого і разом із тим дозволяє з впевненістю зняти діагноз рака при його відсутності, в той же час не пропустивши його початкових стадій.

Лікування.

Метастазування.

Рак шлунка в більшості випадків досить рано дає метастази в лімфатичні вузли великого й малого чепця, до воріт селезінки й печінки, а також у групи більш віддалених лімфовузлів - по ходу черевної аорти й у ліву надключичну ямку (метастаз Вірхова). З числа органів, що найчастіше уражаються метастазами, варто вказати печінку, підшлункову залозу, легені, яєчники (метастаз Крукенберга), а також очеревину, що покривається множинними раковими вузликами, що супроводжується випотом рідини в черевну порожнину (асцитом).

Прогноз.

До часу постановки діагнозу тільки в 40% пацієнтів існує потенційно виліковна пухлина. Прогноз мало сприятливий. Він у значній мірі залежить від глибини проростання пухлиною стінки шлунка, ступеню ураження регіонарних лімфатичних вузлів і наявності віддалених метастазів. Операція є методом вибору, при ній 5-літнє виживання - в 12% випадків. При поверхневій локалізації пухлини 5-літнє виживання може досягати 70%. При раку у виразці шлунка прогноз трохи кращий (5-літнє виживання складає 30-50%) Ранній діагноз забезпечує найбільш сприятливий прогноз. Клінічне поліпшення при неоперабельній пухлині й метастазах у 20-40% хворих вдається досягти в результаті застосування хіміотерапії, але це мало впливає на тривалість життя.

Профілактика.

Профілактика рака шлунка, як відзначалося вище, складається зі своєчасного лікування передракових станів - поліпозу шлунка, хронічної виразки й анацидного гастриту, а також у дотриманні нормального режиму харчування

Please publish modules in offcanvas position.

Телефоний довідник