Патологоанатомічне відділення з гістологічною лабораторією

Патологоанатомічне відділення з гістологічною лабораторією
Основним завданням у роботі нашого відділення є гістологічне дослідження. Ці дослідження проводять лікарі-патологоанатоми, які оцінюють матеріал під мікроскопом, після його попередньої обробки лаборантами.

Патоморфологічна лабораторія виконує:

• Дослідження операційного та біопсійного матеріалу з визначенням виду пухлини, її поширення, ступеню диференціювання;
• Інтраопераційні гістологічні дослідження – дослідження видаленого зразка пухлини патогістологом, який повідомляє результат хірургу під час операції, дозволяє коректувати тактику оперативного лікування у реальному часі;
• Консультативна робота – перегляд склопрепаратів пацієнтів, які звернулись в ОКЗ СОКОД з інших ЛПЗ.
Повільно, але впевнено проводиться оновлення матеріально-технічної бази відділення.

Наш колектив


Завідуюча відділенням, лікар-патологоанатом вищої категорії – Кравцова Ольга Іванівна

  • Кандидат медичних наук, лікар першої категорії – Гирявенко Наталія Іванівна\
  • Старший фельдшер-лаборант вищої категорії – Незван Антоніна Олексіївна\
  • Лаборант другої категорії – Яковенко Віта Вікторівна\
  • Лаборант другої категорії – Мартиненко Тетяна Вікторівна\
  • Лаборант – Горбенко Надія Олександрівна
  • Сестра-господарка – Сидоренко Надія Єгорівна\
  • Молодша медична сестра – Ляховка Надія Миколаївна

Відділення променевої діагностики

Відділення променевої діагностики

(0542) 700-460 Компьютерний томограф

(0542) 700-461 Рентгенкабінетстаціонару

(0542) 700-462 Рентгенкабінет поліклініки

Завідувач відділення променевої діагностики – Деркач Тетяна Миколаївна.

Закінчила медичний факультет СумДУ у 2000 році. Лікар 1 категорії.

Завідувач відділення променевої діагностики – Деркач Тетяна Миколаївна.

Закінчила медичний факультет СумДУ у 2000 році. Лікар 1 категорії.

Старша Сестра Медична – Даниленко Людмила Михайлівна

Ординатори відділення:
– Гусєва Тамара Андріївна
-Кальна Алла Олександрівна
-Рязанцева Вікторія Миколаївна
-Мацюк Дмитро Михайлович
-Жульов Олексій Володимирович
Сумісники
– Лимарєв Сергій Володимирович. Зовнішній сумісник кабінету рентгенівської комп′ютерної томографії.
– Нікітін Іван Іванович. Внутрішній сумісник кабінету УЗД.
Відділення променевої діагностики Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру складається з 2-х рентгенодіагностичних кабінетів,кабінету рентгенівської комп’ютерної томографії та 2-х кабінетів ультразвукових досліджень.
1. Рентгенкабінет поліклініки,розташований на 1-му поверсі – забезпечує обстеження амбулаторних хворих: обладнаний Комплексом рентгенівським діагностичним РДК-ВСМ.
2. Рентгенкабінет стаціонару, розташований на 3-му поверсі диспансерно-поліклінічного корпуса – забезпечує обстеження хворих стаціонару на 330 ліжок: обладнаний рентгенівською системою FLEXAVISION (ShimadzuCorporation, Японія).
Обидва комплекси пристосовані для проведення рентгенографічних та рентгеноскопічних досліджень з використанням фотоплівкових або цифрових технологій отримання рентгенівського зображення, забезпечують широкий діапазон досліджень: рентгеноскопію, прицільну рентгенографію, дослідження в латеропозиції на телекерованому поворотному столі-штативі з підсилювачем рентгенівського зображення, який дозволяє спостерігати за пацієнтом на телеекрані, який знаходиться на пульті керування.
Є можливість проводити:
– дистанційну компресію органів пацієнта за допомогою спеціальної приставки, при цьому лікар-рентгенолог знаходиться поза зоною рентгенівського випромінення (1-е робочемісце),
– рентгенографію або конвенційну томографію на столі з плаваючою декою (2-е робоче місце),
– або цифрову рентгенографію з використанням цифрового приймача на стійці знімків в положенні сидячи, стоячи, лежачи (3-е робочемісце) зі зниженими дозами випромінення в 10 разів
До складу рентгенкабінету поліклініки також входить мамограф SiemensMammomat 1000.
1. Кабінет рентгенівської комп`ютерної томографії, розташований на 1-му поверсі диспансерно-поліклінічного корпуса, облаштований спіральним комп’ютерним томографом CT/edual (GeneralElectric)з автоматичним інжектором MEDRAD для болюсного введення контрастних речовин.
2. Кабінети ультразвукових досліджень, обладнані апаратами ENVisor (Philips), “SimensSonolinAdaraLC”, «HD 11 XEStandart» та портативними – “HitachiEUV-405”, «LOGIQV2».
Напрямки роботи:
1. Надання спеціалізованої променево-діагностичної допомоги онкохворим і хворим з підозрою на онкозахворювання;
2. Надання консультативної й методичної допомоги з проблем онкології в лікувально-профілактичних закладах області.
3. Проведення внутрішньолікарняної консультативної допомоги.
4. Вдосконалення якості променево-діагностичного процесу.
5. Впровадження заходів, направлених на дотримання правил техніки безпеки, виконання вимог радіаційної безпеки, забезпечення гарантії якості променево-діагностичних досліджень.
Загальне правило для всіх досліджень: наявність первинної документації–історії хвороби, амбулаторної карти, результатів попередніх клінічних та лабораторних досліджень, рентгенограм, консультацій.
Вивчивши всю цю документацію, лікар- рентгенолог вибирає методику й проводить дослідження.
У кабінеті комп’ютерної томографії проводяться:
– КТ головного мозку, при необхідності з в/в підсиленням.
– КТ орбіт.
– КТ біляносових синусів в аксіальної та коронарної проекціях.
– КТ носоглотки, глотки, крилопіднебінної ямки, слинних залоз (томосиалография).
– КТ органів шії,гортані.
– КТ ОГК.
– КТ ОБП та органів заочеревинного простору з пероральним та в/в болюсним підсиленням.
– КТ нирок, наднирників.
– КТ органів малої миски.
– КТ хребта, кісток скелету, кінцівок.
– КТ-топометрія різних органів та систем.
– Пункційна біопсія об’ємних утворень під контролем КТ.
Протипоказання до проведення КТ
– Маса тіла більшедопустимого навантаження на стіл апарата (більш120 кг)
– Неадекватн аповедінка пацієнта.
– Вагітність в будь якому терміні; за виключенням важких випадків, загрожуючих життю вагітної (політравма, важкий перитоніт неясного генезу, тромбоемболія легеневих артерій).
При проведенні КТ з внутрішньовенним контрастним підсиленням:
– Наявність в анамнезі реакцій на контрастні препарати (нудота, блювота, кропивниця, шкірний зуд, бронхоспазм, набряк Квінке, брадикардія).
– Важкий цукровий діабет.
– Бронхіальна астма.
– Ниркова недостатність.
– Захворювання щитовидної залози.
Наявність металоконструкцій, протезів в тілі пацієнта, на відміну від МРТ, не є протипоказанням до проведення КТ, але може спричинити появу артефактів («перешкод») якщо конструкції розташовані в зоні проведення дослідження.
В рентгенодіагностичних кабінетах виконуються всі основні методики рентгенологічних досліджень:
– поліпозиційна рентгеноскопія та рентгенографія органів грудної порожнини;
– томографія органів грудної порожнини;
– поліпозиційне рентген-дослідження стравоходу;
– поліпозиційне рентген-дослідження шлунка (в т.ч в умовах гіпотонії, подвійного контрастування);
– дослідження тонкої кишки;
– дослідження черевної порожнини (оглядова);
– спеціальні методики в урології (екскреторна урографія, ретроградна урографія, цистографія);
– фістулографія;
– краніографія;
– рентгенографія кісток та суглобів;
– дослідження в отолярингології, у тому числі і спеціальні методики;
– дослідження товстої кишки (в т.ч в умовах гіпотонії, подвійного контрастування).
Фотолабораторія рентгенкабінету поліклініки оснащена машиною для автоматичної обробки рентгенограм (фірма „AGFA”), що забезпечує постійновисоку якість знімків.
Оглядова мамографія у стандартних та додаткових проекціях (проводиться жінкам старше за 40 років. Жінкам, які молодше за 40 років, проводяться ультразвукові дослідження.)
– дуктографія;
– прицільна мамографія;
– рентгенографія м’яких тканин аксилярних ділянок.
Ультразвукові дослідження:
– органів черевної порожнини (печінки, жовчного міхура, селезінки, підшлункової залози);
– молочних залоз;
– заочеревинного простору (нирок, наднирників, лімфовузлів);
– лімфатичних вузлів;
– матки й додатків;
– сечового міхура й сечоводів;
– м’яких тканин
– щитовидноі залози;
– ультразвукова мамографія;
– дослідження лімфатичних вузлів;
– пункційні біопсії під проводом ультразвукового дослідження.
Показання для проведення ультразвукових досліджень молочної залози:
– – диференційна діагностика кіст та новоутворень;
– – дослідження молочних залоз у вагітних або жінок, які годують дитину;
– – обстеження жінок до 30 років;
– – обстеження дітей та підлітків обох статей;
– – обстеження молочних залоз у гострий період травми та запалення;
– – оцінка стану силіконових протезів;
– -УЗ-контроль під час пункційної біопсії пальпуемих або непальпуемих новоутворень;
– – обстеження грудноїзалози у чоловіків;
– – оцінка щільностей неясної етіології у молочних залозах;
– – як доповнення до мамографії у групі жінок у передменопаузальному періоді.
В 2017 році на конкурсній основі в рамках програми AVON та благодійного фонду « Здоров′я жінки та планування сім′ї» ОКЗ СОКОД було здобуто гранд на 125 тис. гривень, що дало можливість виконати 1275 скринінгових мамографічних досліджень та виявити рак молочних залоз на ранніх стадіях.
В 2018 році в рамках програми AVON та благодійного фонду « Здоров′я жінки та планування сім′ї» відділення променевої діагностики приймало участь у конкурсі та стало переможцем, здобувши сучасну цифрову мамо графічну установку Viola в комплекті з системою комп’ютерної радіографії CR 30Xm, з додатковою робочою станцією лікаря SEMammo та медичним принтером DRYSTARAXYS ,вартістю 2млн. 690тис.гривень.

Клініко-діагностична лабораторія

Клініко-діагностична лабораторія є структурним підрозділом Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру. Обслуговуєстаціонарта поліклініку ОКЗ СОКОД, проводить цитологічні дослідження для лікувальних закладів м. Суми та Сумської області.

КДЛ ОКЗ СОКОД атестована на право проведення лабораторних досліджень у галузі охорони здоров’я.

Розташована в окремому одноповерховому корпусі загальною площею 182 кв.м.

Штат співробітників клініко-діагностичної лабораторії на сьогоднішній день складає: завідувач відділення, 2 посади лікарів-лаборантів, 5,5 посад біологів, старший фельдшер-лаборант, 17,5 посад фельдшерів-лаборантів, сестра-господиня, 5 молодших медичних сестер.

До 1995 року очолювала лабораторію лікар-лаборант О.В.Бугрова.

З 1995 року клініко-діагностичною лабораторією завідує лікар-лаборант вищої кваліфікаційної категорії Альбіна Федорівна Сьомак.

Завідувач КДЛ лікар-лаборант А.Ф.Сьомак вищої кваліфікаційної категорії, робота за фахом з 1978 року.

У лабораторії працюють лікарі-лаборанти та біологи:

Г.І.Орлова – лікар-лаборант першої кваліфікаційної категорії, робота за фахом з 1986 року.

Ю.Є.Таранова – біолог другої кваліфікаційної категорії, робота за фахом з 2004 року;

А.О.Сердюк – біолог другої кваліфікаційної категорії, робота за фахом з 2008 року;

І.О.Пешенко – біолог, робота за фахом з 2013 року;

І.С.Вініченко – біолог, робота за фахом з 2015 року.

Лаборанти:

Лаборант Т.А.Литовка, фахівець вищої кваліфікаційної категорії.

Фельдшер-лаборант І.С.Шурхаєва, фахівець першої кваліфікаційної категорії.

Лаборант О.В.Антоненко, фахівець другої кваліфікаційної категорії.

Фельдшер-лаборант О.О.Прокопенко.

Виконує обов’язки старшого фельдшера-лаборанта Микитенко С.С., фахівець другої кваліфікаційної категорії.

Лабораторія забезпечує виконання загально-клінічних, гематологічних, біохімічних, імунологічних та цитологічних видів дослідження. Проводиться 112 видів досліджень.

До складу лабораторії входять відділи:

– загально-клінічний;

– гематологічний;

– біохімічний;

– імунологічний;

– цитологічний.

Лабораторія забезпечена необхідним обладнанням, базовою та методичною нормативною документацією,

Має сучасне обладнання:

– автоматичний біохімічний та імуноферментний аналізатор ChemWell 2910 (Combi) на 200 тестів за годину за кінцевою точкою та 170 кінетичних тестів за годину;

– автоматичний гематологічний аналізатор Erma PCE 210 для визначення 18 параметрів, продуктивність 60 тестів за одину.

– 2 біохімічні аналізатори МБА 540 (сучасний програмований фотометр).

За рік клініко-діагностичною лабораторію виконується близько:

45 тис. загальноклінічних,

110 тис. гематологічних,

100 тис. біохімічних,

5 тис.імунологічних досліджень.

Цитологічний відділ має 3 основні напрямки діяльності:

  1. Проведення діагностичних цитологічних досліджень біологічних матеріалів з метою виявлення морфології патологічного процесу.
  2. Скринінгові цитологічні дослідження при профілактичних оглядах жінок з метою виявлення передпухлинної та пухлинної патології шийки матки.
  3. Консультативна та навчальна робота з цитологічних методів дослідження.
  4. Діагностичні цитологічні дослідження.

Згідно з галуззю атестації лабораторії, лабораторія виконує діагностичні цитологічні дослідження за типами обстежень:

– ексфоліативна діагностика – промивні, серозні рідини, мазки та відбитки слизових олобонок, отриманні шляхом аспірації матеріалу або взяття мазків-відбитків;

– пункційна діагностика – тонкі препарати на скельцях з біоматеріалів, отриманих шляхом тонкоголкової пункційної біопсії;

– ендоскопічна діагностика – мазки-відбитки, отримані при проведенні ендоскопічного обстеження пацієнта або мазки-відбитки з біоптату, взятого для гістологічного дослідження;

– термінова субопераційна діагностика, направлена на уточнення морфологічного діагнозу для корекції об’ємів хірургічного втручання – мазки-відбитки, отримані безпосередньо з операційного матеріалу під час операції.

За рік виконується близько 20 тис. діагностичних цитологічних досліджень.

  1. Скринінгові цитологічні дослідження

Включає дослідження мазків з шийки матки та цервікального каналу, отриманих при профілактичних оглядах жіночого населення Сумської області та м. Суми.

За рік виконується близько 280 тис. скринінгових досліджень патології шийки матки.

  1. Консультативна та навчальна робота

КДЛ ОКЗ СОКОД надає консультативну допомогу в складних випадках цитологічної діагностики лікарям інших лабораторій Сумської області та м. Суми та проводить для них курси інформації та стажування з цитологічних методів дослідження.

Колектив клініко-діагностичної лабораторії

Поліклініка онкологічного центру

Завідувач диспансерним відділенням: Новицкий Ігор Михайлович.

Закінчив Івано-Франківський медичний інститут в 1989 році. З 1990 року працює в Сумському ООД. Завідувач диспансерним відділенням з 1999 року.
Хірург-онколог вищої категорії.

Диспансерне відділення онкодиспансеру розраховане на 120 відвідувань за робочу зміну. Працює 5 кабінетів хірургів, у тому числі кабінети ЛОР-онколога, гінеколога, уролога, торакального хірурга. Одночасно ведуть прийом лікар радіолог, хіміотерапевт. Обладнані кольпоскопічний, перев’язувальний, ендоскопічний кабінети, маніпуляційна для проведення амбулаторної хіміотерапії, палати денного стаціонару.

Функціонують 3 апарати ультразвукової діагностики. Щомісячно диспансерне відділення відвідують від 3 до 4 тис. пацієнтів, проводяться планові консультації хворих вдома, виявляється організаційно-методична допомога лікувальним установам.

Відділення променевої терапії №1

Відділення променевої терапії №1Відділення променевої терапії №1 розташоване на першому поверсі радіологічногокорпуса.

Профіль відділення

Променеве лікування злоякісних гінекологічних новотворів.
У відділенні проходять лікування пацієнти з наступними захворюваннями:

Рак шийки матки, рак тіла матки, рак вульви, рак піхви, рак яєчників. Проводиться дистанційна променева терапія, внутрішньопорожнинна променева терапія — і як частина комбінованого (передопераційного, післяопераційного) лікування, і в самостійномуплані.

Оснащення й види променевої терапії:

  • Внутрішньопорожниннагама- терапія на апараті «Агат-Ву».
  • Джерела іонізуючого випромінювання (капсули для ручних аплікацій) Со-60

Колектив відділення

Завідувач відділення — Іконописців Олександр Євгенович, лікар-променевий терапевт вищої кваліфікаційної категорії.

Лікарі:

  • Прокопенко Людмила Борисівна, лікар-променевий терапевт першої кваліфікаційної категорії;
  • Моргун Тетяна Дмитрівна, лікар-променевий терапевт першої кваліфікаційної категорії;
  • Кекина Надія Гаврилівна, лікар-променевий терапевт другої кваліфікаційної категорії;

Фото загальне

Старша медична сестра — Курилова Олена Сергіївна, вища кваліфікаційна категорія.

Ліжковий фонд: 50 ліжок

ПІДГОТОВКАПАЦІЄНТАДО ГОСПІТАЛІЗАЦІЇУ ВІДДІЛЕННЯ

Повне клініко-лабораторне обстеження:

  • загальний аналіз крові;
  • загальний аналіз сечі;
  • біохімічний аналіз крові;
  • УЗИ органів черевної порожнини;
  • УЗИбруньок;
  • УЗИ органів малого таза;
  • УЗИ регіонарних лімфатичних вузлів;
  • рентгенографія органів грудної клітки;
  • комп’ютерна (магнітно-резонансна) томографія ураженого органа (області);
  • консультація терапевта;
  • консультація гінеколога .

МОЖЛИВІПОБІЧНІЕФЕКТИ

Загальні побічні прояви при променевій терапії, такі як стомлюваність, слабкість, втрата апетиту, нудота, зміна показників крові можуть спостерігатися при підвищеній чутливості до іонізуючого випромінювання або при опроміненнібільшихобсягів пухлинних вогнищ.

МІСЦЕВІРЕАКЦІЇЙ ПРОЯВИ:

  • при дистанційній променевій терапії пучок випромінювання майже завжди проходить через шкіру, тому може спостерігатися почервоніння, сухість і лущення шкіри, сверблячка, поява маленьких пухирців;
  • при опроміненні новотворів органів черевноїпорожнини може відзначатися втрата апетиту, нудота й блювота, зниження ваги, рідкий стілець, болі в животі;
  • при опроміненні пухлин органів малого таза може спостерігатися часте й хворобливе сечовипускання, болі в прямій кишці, рідкий і частий стілець, здуття живота, сухість піхви, болі й різний виділення.

Що потрібно знати пацієнтові

Опромінення відбуваєтьсязовсім безболісно.

Випромінювання не затримується в організмі й тому не може виявляти якого-небудь впливу на оточуючих Вас людей.
Щоб лікування протікало успішно, рекомендується:

  • виконувати призначення лікарів;
  • більше часупроводити на свіжімповітрі або в добре провітрюванімприміщенні;
  • більше вживати рідини (соки, негазована мінеральна вода);
  • включати в їжу блюда, приготовлені з нежирного м’яса, риби, птаха, сиру, свіжі городин і фрукти.

Помніть:

  • при укладанні на лікування поле опромінення обводиться маркером, який не можнастирати;
  • при укладанні на лікувальномустолі з гігієнічних міркувань випливає користуватися індивідуальною серветкою;
  • для опромінених ділянок шкіри шкідливі розчісування,  тертя (у тому числі носіння тісного й грубого одягу, особливо із синтетичних тканин), теплові процедури (у тому числі грілки, сонячне опромінення), сухі й вологі компреси, змазування дратівними речовинами;
  • з появою слабості, погіршення апетиту, нудоти, порушення сну, головномуболю, сухості в горлі, легенів болючих відчуттів у суглобах не варто хвилюватися — це загальна реакція організму на опромінення, яка поступово пройде;
  • при проведенні внутрішньопорожнинного опромінення (укладання, АГАТ-ВУ)у процесі лікування й після його закінчення протягом  місяця рекомендується туалет піхви відваром протизапальних трав (аптечна ромашка, шавлія і т.д.) з наступноюмазевоютампонадою. Статеве життя можливе після стихання променевих реакцій у піхву.

Відділення променевої терапії №2

Колпаков Олексій ЄвгенійовичТкаченко Катерина ВолодимирівнаВідділення променевої терапії №2 розміщується в окремо розташованому двоповерховому корпусі диспансеру. до складу відділення входить також блок дистанційної променевої терапії.

Колпаков Олексій Євгенійович – завідуючий відділенням, обласний позаштатний спеціаліст з променевої терапії.

Ткаченко Катерина Володимирівна – старша медична сестра.

Профіль відділення:

Дистанційна променева терапія злоякісних новоутворень.У відділенні проходять лікування пацієнти з такими захворюваннями:

• рак легені;
• рак стравоходу;
• рак прямої кишки
• рак шкіри;
• рак молочної залози;
• рак ротоглотки, порожнини рота;
• рак гортані;
• рак щитовидної залози;
• лімфома Ходжкіна, неходжкінські лімфоми;
• злоякісні новоутворення ЦНС;
• злоякісні новоутворення кісток, м’яких тканин та інші.

 

Оснащення і види променевої терапії:

Дистанційна променева терапія на гамма-терапевтичних апаратах «РОКУС-АМ», «АГАТ-РМ», «АГАТ-С», проведення БФ рентгенотерапії на апараті «РЕНТГЕН-ТА».

Можливе проведення лікування в амбулаторних умовах

Колектив відділення:

Завідувач відділенням –Колпаков Олексій Євгенійович.

Лікарі:

• Васильченко Тетяна Олександрівна, лікар з променевої терапії;

• Зубченко Наталія Миколаївна,

• Рижкова Юлія Володимирівна, лікар з променевої терапії;

• Смолова Анна Дмитрівна, лікар з променевої терапії;

• Козачок Руслан Сергійович, лікар з променевої терапії;

• Євенко Галина Володимирівна, лікар з променевої терапії;

Старша медична сестра – Ткаченко Катерина Володимирівна.

Відділення променевої терапії №2

Ліжковий фонд: 60 ліжок.

Підготовка пацієнтадо вступуу відділення:

Повнеклініко-лабораторне обстеження:

• загальний аналіз крові;

• аналіз крові на вміст глюкози;
• коагулограма крові;
• біохімічний аналіз крові;
• кров на RW

• кров на ВІЛ-інфекцію;
• кров на HbsAg;

• кров на групу та резус-фактор;
• загальний аналіз сечі;
• кал на я/г;

• ЕКГ;
•УЗД органів черевної порожнини;
•УЗД нирок;
•УЗД органів малого тазу;
• УЗДрегіонарних лімфатичних вузлів;
•рентгенографія органів грудної клітки;
•магнітно-резонансна томографіяураженого органу(області);
•консультація терапевта;

•консультація кардіолога;
•консультація гінеколога(для жінок).

Терміни перебування в стаціонарі:

Променеву терапію (ПТ) проводять п’ять днів на тиждень протягом трьох-шести тижнів. Коли ПТ використовується з паліативної або симптоматичної метою тривалість курсу складає від двох до трьох тижнів. Загальна доза випромінювання і кількість сеансів залежать від локалізації пухлинного процесу, гістологічної структури, загального стану пацієнта.

Можливі ускладнення:

Побічні ефекти частіше спостерігаються в зоні опромінення – так звані гострі променеві реакції. Вони зазвичай регресують протягом декількох тижнів після закінчення лікування. Хронічні можуть існувати від декількох місяців до декількох років. Найбільш часто мають місце нудота, головний біль, підвищення температури тіла, загальне нездужання і слабкість.

Іноді може зовсім не бути небажаних реакцій, або вони можуть бути дуже слабко виражені на всьому протязі курсу променевої терапії.

Місцеві реакції і прояви:

• при дистанційної променевої терапії пучок випромінювання майже завжди проходить через шкіру, тому може спостерігатися почервоніння, сухість та лущення шкіри, свербіж, поява маленьких бульбашок;
• при опроміненні новоутворень органів черевної порожнини може відзначатися втрата апетиту, нудота і блювота, зниження ваги, рідкий стілець, біль в животі;
• при опроміненні пухлин органів малого таза може спостерігатися часте і хворобливе сечовипускання, біль в прямій кишці, рідкий і частий стілець, здуття живота.

Після закінчення курсу лікування:

Після закінченнякурсу променевої терапіїнеобхідноконтрольне обстеженнядиспансерне спостереження, а також консультації онколога,хіміотерапевтадляпризначення іншогопротипухлинного лікуванняРозкладпісляпроменевогоспостереженняскладається індивідуальнолікуючимлікаремдля кожного пацієнта.

Що потрібно знатипацієнту:

Опроміненнявідбувається абсолютнобезболісно.Дистанційна променева терапія не робить організм людини радіоактивним. Випромінюванняне затримуєтьсяв організміі тому не можеробити будь-якоговпливу на оточуючихВаслюдей.

Щоб лікування протікало успішно, рекомендується:

• виконувати призначення лікаря;
• більше часу проводити на свіжому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні;
• більше вживати рідини (соки, негазована мінеральна вода);
• включати в їжу страви, приготовані з нежирного м’яса, риби, птиці, сиру, свіжі овочі і фрукти.

Хіміотерапевтичне відділення

Колектив хіміотерапевтичного відділення

Бондаренко Людмила Миколіївна

 

 

 

 

 

 

 

 

Завідуюча відділенням — Бондаренко Людмила Миколіївна, лікар-онколог першої кваліфікаційної категорії.

Лікарі: Сема Оксана Григорівна лікар-онколог першої кваліфікаційної категорії;
Мірошнікова Олена Іванівна лікар-онколог першої кваліфікаційної категорії;
Старша медична сестра —Зінченко Тетяна Валентинівна вища кваліфікаційна категорія.

Види лікування, що проводиться:

1. Неоадьювантна хіміотерапія (проводиться дооперативного лікування)

2. Адьювантна хіміотерапія (проводиться післяоперативного лікування з метою поліпшення результатів лікування, має профілактичний характер)

3. Паліативна хіміотерапія (проводиться при поширених пухлинах, що не підлягають оперативному лікуванню, віддалених метастазах)

  • пухлини голови і шиї (порожнина рота, ротоглотка,гортаноглотка, носоглотка, гортань);
  • пухлини легені;
  • пухлини шлунку;
  • пухлини товстої і прямої кишки;
  • пухлини підшлункової залози;
  • пухлини молочної залози;
  • пухлини яєчників, матки, шийки матки;
  • меланома;
  • саркоми;
  • лимфома Ходжкіна;
  • неходжкінські лімфоми

Ліжковий фонд хіміотерапевтичного відділення: 40 ліжок

ОСОБЛИВІ МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ХІМІОТЕРАПІЇ :

  • багатодобові безперервні інфузії хіміопрепаратів за допомогою помп і переносних инфузаторів;
  • введення хіміопрепаратів з використанням систем тривалого венозного доступу (портів);
  • внутрішньопорожнинні введення хіміопрепаратів(внутрішньоплевральне, внутрішньочеревне).

Для лікування пацієнтів використовуються сучасні хіміопрепарати як імпортного, так і вітчизняного виробництва.
На базі відділень диспансеру проводяться наукові дослідження в області лікарської терапії злоякісних пухлин.
Накопичений співробітниками хіміотерапевтичного відділення значний клінічний досвід є необхідною передумовою для успішного лікування пацієнтів на сучасному рівні.

ПІДГОТОВКА ДО ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ
Обстеження і аналізи – по рекомендаціях лікаря поліклінічного прийому.
ТЕРМІНИ ПЕРЕБУВАННЯ В СТАЦІОНАРІ
Від двох днів до двох тижнів.
ОСНОВНІ МОЖЛИВІ ТОКСИЧНІ ПРОЯВИ під час ХІМІОТЕРАПІЇ І ПІСЛЯ НЕЇ:

  • пригнічення кровотворення – лейкопенія, нейтропенія(зниження числа лейкоцитів і нейтрофілів),тромбоцитопенія (зниження числа тромбоцитів), анемія(зниження гемоглобіну, еритроцитів), що може привести до приєднання інфекції, слабкості, погіршення здоров’я у зв’язку з недокрів’ям;
  • реакція з боку шлунково-кишкового тракту – зниження апетиту, нудота, блювота (найбільш часті побічні явища, які можна запобігти протиблювотними препаратами), рідкі випорожнення, порушення ковтання при запаленні слизових оболонок ротової порожнини, порушення смаку,зміна деяких лабораторних показників у зв’язку з негативною дією хіміопрепаратів на печінку, нирки;
  • запалення піхви і шийки матки (поява виділень,свербежу, дискомфорту, кров’янистих виділень з матки;
  • алергічні прояви у вигляді шкірного висипу, свербежу шкіри, підвищення температури тіла, а також в окремих випадках можливий розвиток анафілактичного шоку;
  • з боку серцево-судинної системи можливі тромбози,набряки, підвищення і пониження артеріального тиску, аритмії, біль в грудях, прискорене серцебиття, розвиток кардіоміопатії;
  • реакція з боку центральної і периферичної нервової системи у вигляді головного болю, запаморочення,зниження настрою, безсоння, сонливісті, дезоріїнтації, слабкості, депресії, порушення чутливості,оніміння пальців рук і ніг і підвищеної чутливості до холоду;
  • очні симптоми – запалення слизової оболонки ока(кон’юнктивіт, кератит);
  • реакція з боку органів дихання у вигляді легеневого фіброзу (часткового заміщення легеневої тканини фіброзною), пульмоніту (запалення легеневої тканини);
  • реакція з боку шкіри у вигляді часткового або повного облисіння (втрата волосся на голові, брів, іноді – вій),пігментації, сухості шкіри, экстравазації (непередбачене попадання хіміопрепарату під шкіру при внутрішньовенному введенні) аж до часткового і повного омертвіння ділянки шкіри і клітковини (некроз), зміни нігтів, висипу і свербежу, запалення вени по ходу введення препарату (асептичні хімічні флебіти);
  • загальні симптоми – надбавка у вазі, втрата ваги, біль в м’язах, суглобах, кістках, руйнування емалі зубів;
  • реакція з боку статевої системи у вигляді порушення менструального циклу аж до повного припинення менструацій (аменорея), “приливів”, порушення статевої функції у чоловіків, вторинного безпліддя у пацієнтів як чоловічої так і жіночої статі.

ПІЗНІ УСКЛАДНЕННЯ
Пізні ускладнення зустрічаються нечасто, розвиваються впродовж періоду від року і декількох років післяхіміотерапії. Найбільш серйозними з них є:

  • тератогенний ефект – розвиток природжених аномалій у плоду,  якщо мати отримувала хіміопрепарати під час вагітності або незабаром після неї, батько отримував хіміопрепарати під час зачаття або зачаття сталося незабаром після хіміотерапії (тому потрібна надійна контрацепція під час усього періоду хіміотерапії і ще впродовж 3-5 років після неї);
  • розвиток остеопорозу і підвищеної схильності до ламкості кісток.
    Під час проведення хіміотерапії зазвичай призначається супутня терапія, що полегшує переносимість курсу лікування, коригує найбільш серйозні токсичні ефекти лікування і обтяжливі симптоми основного захворювання.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПІСЛЯ ВИПИСКИ:

  • контрольні аналізи крові;
  • при необхідності – гемостимулююче лікування, підтримувальна терапія;
  • спостереження у терапевта за місцем проживання.

Відділення анестезіології та інтенсивної терапії з операційним блоком

  • Ординаторська, кабінет завідувача та старшої сестри – 5 поверх; блок інтенсивної терапії – 2 поверх головного корпусу. Відділення анестезіології та інтенсивної терапії забезпечує надання анестезіологічної допомоги хворим, що отримують хірургічне лікування в онкологічному диспансері. Початок роботи відділення анестезіології та інтенсивної терапії, як окремої функціональної одиниці – 1990 рік.Лікування хворих проводилось в окремих палатах на 3,4, 5 поверхах.У 2007 році відкрито окремий блок інтенсивної терапії на 6 ліжок з цілодобовим постом інтенсивної терапії, лабораторією.В різні роки завідувачами відділення були Пугачов С. А., Ткаченко В. І., Колісниченко Н. К.Старшими медичними сестрами були: Чайкіна В. Ф., Литвинова Н. П., Атаманюк С. О., Камчатна Я. О.Фахівці відділення проводять інтенсивну терапію пацієнтам після складних, комбінованих оперативних втручань, пацієнтам з ускладненнями в післяопераційному періоді. Лікарі-анестезіологи залучені до підготовки хворих до оперативного лікування з метою корекції основних функцій організму, нормалізації клініко-лабораторних показників. після огляду хворого призначається відповідне лікування, інфузійна терапія, хворий проходить при необхідності додаткові обстеження.Надане анестезіологічне забезпечення залежить від типу операції та стану хворого. Лікарі відділення володіють методиками проведення внутрішньовенних багатокомпонентних анестезій, регіональними методами знеболення ( пролонованаепідуральна анестезія, спинно – мозкова анестезія).

    Проводиться низько поточна анестезія на основі севофлюрану з використанням сучасних апаратів для інгаляційної анестезії Leon.

    Під час анестезії обов’язковим є проведення моніторингу вітальних функцій пацієнта ( оксиметрія, неінвазивний артеріальний тиск, капнометрія).

    Лікування після складних операцій проводиться в палаті інтенсивної терапії, що розраховано на 6 ліжок. Організовано цілодобове спостереження за станом хворих, з контролем основних показників життєдіяльності, з можливістю отримання лабораторних показників.

    Лікарі-анестезіологи постійно проходять курси підвищення кваліфікації, тематичного удосконалення, активно приймають у науково-практичних з’їздах, симпозіумах.

    Завідувач відділення: Луцик Сергій Анатолійович.

    Закінчив з відзнакою у 2000р. медичний факультет СумДУ.

    Очолює відділення з 2004 року.

    Лікар вищої кваліфікаційної категорії.

    E-mail: esculap75@yandex.ru

    Лікарі відділення:
    – Мороз Людмила Миколаївна. Закінчила у 1993 р. Запоріжський медінститут
    Лікар вищої кваліфікаційної категорії.

    – Горюнов Сергій Костянтинович. Закінчив у 1998 р. Донецький медінститут.
    Лікар вищої кваліфікаційної категорії.

    – Ніколаєнко Василь Михайлович.Закінчив у 2001 р. медичний факультет СумДУ.
    Лікар першої кваліфікаційної категорії.

    – Скрипченко Віктор Олександрович.Закінчив у 2000р. Харківський медінститут.
    Лікар першої кваліфікаційної категорії.

    – Кононов Анатолій Олександрович.Закінчив у 2003 р. медичний факультет СумДУ.
    Лікар другої кваліфікаційної категорії.

    – Кулик Юлія Василівна.Закінчила у 2006 р. медичний факультет СумДУ.
    Лікар другої кваліфікаційної категорії.

    – Дяченко Інна Вікторівна.Закінчила у 2006 р. медичний факультет СумДУ.
    Лікар другої кваліфікаційної категорії.

    – Горбенко Геннадій Петрович.Закінчив у 2001р. медичний факультет СумДУ.
    Лікар першої кваліфікаційної категорії. Старша медична сестра

    Усик Тетяна Олексіївна. Працює в онкодиспансері з 2004 року, на посаді старшої сестри – з 2006 року.
    У відділенні працюють 13 медичних сестер та 5 молодших сестер по догляду за хворими.

Онкогінекологічне відділення

В онкогінекологічному відділенні надається спеціалізована медична допомога онкологічним хворим з передпухлинними та злоякісними захворюваннями жіночих статевих органів.

Основні напрямки діяльності – хірургічне лікування пацієнток з передпухлинними та злоякісними захворюваннями шийки матки (дисплазія та рак шийки матки), ендометрія (атипова гіперплазія та карцинома «insitu» ендометрія , рак тіла матки), саркома матки, додатків матки (кістоми яєчників, рак яєчників та маткових труб) та вульви.

Також в онкогінекологічному відділенні проводяться курси поліхіміотерапії ( в основному пацієнткам з раком яєчників).

Колектив відділення

Сумцов Дмитро Георгійович

  • Завідуючий відділенням – Сумцов Дмитро Георгійович – кандидат медичних наук,лікар онколог-гінеколог, першої кваліфікаційної категорії, акушер-гінеколог вищої кваліфікаційної категорії.

Лікарі:

  • Дейниченко Віктор Григорович – лікар онколог-гінеколог, вищої кваліфікаційної категорії.
  • Литвиненко Вікторія Леонідівна – лікар онколог-гінеколог, другої кваліфікаційної категорії.
  • Нестеренко Тетяна Дмитрівна – лікар онколог-гінеколог, другої кваліфікаційної категорії,.
  • Шкурко Ольга Сергіївна – лікар онколог-гінеколог, першої кваліфікаційної категорії.

Старша медична сестра – Лісовенко Олена Василівна, друга кваліфікаційна категорія.

Ліжковий фонд

  • Палата одномісна – 1
  • Палати двохмісні – 2
  • Палати на 6 чоловік (інтенсивної терапії) – 1
  • Палата на 7 чоловік -1
  • Палати на 8 чоловік – 4

Види операцій в онкогінекологічному відділенні

  • оперативні втручання при патології вульви: прості та радикальні вульвектомії, розширена вульвектомія з пахово-стегновою лімфодисекцією;
  • органозберігаючі та радикальні операції при патології шийки матки: радіохвильова конізація, екстирпація матки, екстирпація матки з верхньою третиною піхви (операція Фора), розширені оперативні втручання підвищеного рівня складності – операція Вертгейма;
  • хірургічне лікування патології ендометрія: екстирпація матки, розширена екстирпація матки з здухвинно-обтураторноюлімфаденектомією;
  • операції з приводу патології яєчників та маткових труб: екстирпація матки з додатками, резекція великого сальника, органозберігаючі операції при доброякісних процесах;
  • за показами використовуються також ендоскопічні методики діагностики та лікування (лапароскопія);
  • комбіноване лікування – операції з подальшим проведенням хіміотерапевтичного та променевого лікування.

Терміни перебування у відділенні

Терміни перебування у відділенні залежать від виду патології та методу лікування. В залежності від цього пербування у відділенні може тривати від 3-5 до 35-40 днів при проведені складних оперативних втручань та комбінованого лікування. Після екстирпації матки в середньому перебуває у відділенні 10-14 днів. Після виконання органозберігаючих втручань на шийці матки 3-5 днів, лапароскопічних втручань 5 – 7 днів.

Правила госпіталізації у відділення

Поступлення у відділення відбувається після огляду в кабінеті №8 (перший поверх, диспансерне відділення).

При госпіталізації у відділення обов’язкова наявність аналізів, результатів додаткових обстежень та консультацій спеціалістів (терапевт, кардіолог, ендокринолог та ін.)

Можливі ускладнення лікування:

  • запальні – з боку післяопераційної рани;
  • тривала лімфорея, після проведення лімфаденектомії;
  • тромбози та тромбемболії;
  • ускладнення після проведення хімотерапії (лейкопенія, тромбоцитопенія та ін.)
  • ускладнення після проведення променевої терапії (лейко-, тромбоцитопенія, піспроменевіцистіти та ректіти).

Профілактика ускладнень:

  • перед операцією необхідно придбати компресійні панчохи або бинт (при наявності варикозного розширення вен);
  • в післяопераційному періоді рекомендуеться рання активація та проведення антитромботичної терапії зметою профілактики тромботичних ускладнень;
  • після операції рекомендується носіння бандажа (зметою профілактики післяопераційних гриж).