Ні. Заклад охорони здоров’я — це комунальне некомерційне підприємство (КНП), тому, на відміну від бюджетної установи, він не складає кошторису. Натомість КНП має узгодити з власником фінансовий план — основний плановий документ, який відображає всі доходи та видатки закладу, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання функцій упродовж року відповідно до установчих документів. Порядок складання, затвердження та контролю за виконанням, а також форму фінансового плану затверджує місцева влада. Форма та порядок фінансового плану відрізняються у регіонах і в деяких випадках відповідають вимогам, визначеним наказом Мінекономрозвитку України від 02.03.2015 №205. Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому року. План складається на календарний рік із поквартальним розподілом. Детальніше про складання фінансового плану у вебінарі: ttps://goo.gl/AtW1d8. У разі якщо КНП отримує бюджетні кошти (тобто інші кошти, а не надходження від НСЗУ за договором), потрібно мати затверджений план використання бюджетних коштів
Ні, в нормативних документах, що описують трансформацію охорони здоров’я, немає норм, які визначають штатний розпис надавача ПМД. Це питання належить до компетенції керівництва закладу, і при його вирішенні необхідно керуватися потребою забезпечити надання якісної первинної медичної допомоги населенню, яке належить до території обслуговування закладу.
Працівники фельдшерсько-акушер ських пунктів належать до персоналу закладу первинної медичної допомоги. Відтак, їхня зарплата — це частина зарплатного фонду закладу. Також
заклад має забезпечити обладнання, устаткування та засоби, необхідні для надання ПМД. Комунальні послуги має сплачувати місцева влада — так само, як і для закладу загалом.
Оскільки розгалужена мережа ФАПів часом стає економічно обтяжливою для ЦПМСД, у кожному випадку керівництву спільно з місцевою владою слід приймати оптимальне рішення. Одним з варіантів розв’язання ситуації може бути дофінансування ФАПів з місцевого бюджету. Можливо, в деяких випадках буде доцільніше організувати доставку пацієнтів до амбулаторій сусідніх населених пунктів, які краще забезпечені матеріально та персоналом. Ще одним варіантом,
який уже зараз використовують деякі ЦПМСД, є відвідування віддалених населених пунктів лікарем первинної медичної допомоги за оптимальним графіком.
Згідно з законодавством, комунальні некомерційні підприємства не є розпорядниками бюджетних коштів. Саме тому органи місцевого самоврядування мають у місячний строк своїми рішеннями визначити розпорядниками бюджетних коштів обласні, районні, міські державні адміністрації
та ОТГ. Ці дії слід виконати невідклад но в тих регіонах, де кінцевими розпорядниками бюджетних коштів є автономізовані медзаклади, що надають первинну медичну допомогу. Нові розпорядники бюджетних коштів мають переукласти договори з аптеками, що беруть участь у програмі «Доступні ліки». При цьому слід звернути особливу увагу на погашення поточної заборгованості перед аптечними закладами. Усі приватні медзаклади, що уклали договір з Нацслужбою здоров’я, вже мають право розпочати виписувати рецепти на ліки за програмою. Для цього їм необхідно звернутися до визначеного розпорядника коштів та отримати необхідне погодження. Фізичні особи — підприємці найближчим часом також отримають законно цю можливість. Міністерство вже підготувало проект змін до постанови Кабінету Міністрів України і незабаром направить його на розгляд Уряду.
