Пухлини головного мозку – це гетерогенна група різних внутрішньочерепних новоутворень, доброякісних або злоякісних, виникаючих внаслідок запуску процесу аномального неконтрольованого ділення клітин, які у минулому були нормальними складовими самої тканини мозку, кровоносних судин мозку, черепномозкових нервів, мозкових оболонок, черепа, залізистих утворень мозку або що виникають внаслідок метастазування первинної пухлини, що знаходиться в інший орган.
Пухлина мозку зустрічається відносно рідко – біля 1,5реди усіх видів пухлин. Серед населення по Україні захворюваність в 2006 році склала 4,6 на 100 тис. населення, в 2007 році – 4,4 на 100 тис.
Класифікація
Пухлини мозку можна розділити на групи за наступними ознаками.
По первинному вогнищу:
– Безпосередньо в головному мозку.
– За межами головного мозку (метастазування пухлини).
По клітинному складу:
- Нейроепітеліальні пухлини (епендимома, глиома, астроцитома). Розвиваються безпосередньо з мозкової тканини. Складають близько 60/li>
- Оболонкові пухлини (менінгіома). Розвиваються з тканин мозкових оболонок.
- Пухлини гіпофіза (аденома гіпофіза). Формуються з клітин гіпофіза.
- Пухлини черепних нервів (невринома). Виникають по ходу черепних нервів.
- Метастази з внемозгових вогнищ. Потрапляють в мозок з інших вогнищ шляхом метастазування.
- Дизэмбриогенетические пухлини. Виникають в процесі ембріогенезу. Досить рідкісний, але серйозний вид патології.
Відмітні особливості пухлин головного мозку :
¨ Пухлини головного мозку надзвичайно рідко поширюються за межі ЦПС.
¨ Високозлоякісні пухлини (менінгіома, саркома, астроцитома, мудуллобластома) можуть метастазувати в невеликих відсотках випадків в легені.
Медуллобластома може метастазувати в лімфовузли, кістки, кістковий мозок, по усьому субарохноидальному простору, як головного, так і спинного мозку.
Пухлини головного мозку ростуть в замкнутому просторі черепа і будь-яке додаткове зростання мозку викликає компресію головного мозку, що обтяжує перебіг захворювання.
Пухлини головного мозку при зростанні і збільшенні викликають блокаду спинномозкової рідини, яка викликає блокаду шлуночків або акклюзию субарахноїдального простору спинного мозку, як наслідок – гідроцефалія.
Локалізація пухлини усередині головного мозку грає головну роль у визначенні неврологічних симптомів і ознак.
Пухлини головного мозку викликають зміни психіки при деяких локалізаціях.
КЛІНІКА
З розташування пухлин головного мозку в обмеженому об’ємі порожнини черепа виходить їх клинка. Здавлення або руйнування тканини мозку в області пухлини (за рахунок проростання новоутворення) обумовлює так звану первинну, чи осередкову, симптоматику. У міру прогресу захворювання проявляється так звана загальномозкова симптоматика, обумовлена порушенням гемодинаміки і внутрішньочерепною гіпертензією.
Осередкова симптоматика
Осередкова симптоматика багато в чому визначається локалізацією пухлини. Можна виділити наступні групи:
- Порушення чутливості
- Тривалі порушення (парези, паралічі)
- Епілептичні припадки
- Порушення слуху і розпізнавання мови
- Порушення зору, розпізнавання предметів і тексту
- Порушення мови усної і письмової
- Вегетативні розлади
- Порушення координації
- Психомоторні порушення
- Галюцинації
- Загальномозкова симптоматика
Загальномозкова симптоматика – це симптоми, що виникають при підвищенні внутрішньочерепного тиску, здавленні основних структур мозку.
Головний біль:
Відмітною особливістю при онкологічних захворюваннях є постійний характер, і висока інтенсивність головного болю, її погана купируемость ненаркотичними анальгетиками. Зниження внутрішньочерепного тиску приносить полегшення.
Блювота (незалежно від їди) :
Блювота центрального генезу, як правило, виникає із-за дії на блювотний центр в середньому мозку.
Запаморочення:
Може виникати в результаті здавлення структур мозочка. Також запаморочення може викликатися зростанням пухлини, що призводить до погіршення кровопостачання головного мозку.
Слабкість, швидка стомлюваність :
Виникає в результаті порушення кровопостачання головного мозку (порушення відтоку крові або недостатнього її вступу).
Діагностика
Діагностика, внаслідок локалізації пухлини усередині черепа, ускладнена. Діагноз онкологічного захворювання остаточно ставиться тільки після гістологічного висновки, без гістології або цитології діагноз неправомочний. Діагноз “пухлина головного мозку” виставляється поетапно: спочатку амбулаторно, потім підтверджується в стаціонарі. Хворий поступає, як правило, до терапевта (рідше до невролога або лікаря іншої спеціальності) Звернутися хворого змушує прогрес осередкової або загальномозкової симптоматики.
При виявленні у хворого неврологічної симптоматики він прямує для консультації до невропатолога.
Невропатолог оцінює тяжкість симптомів і робить диференціальну діагностику. Якщо виникає підозра на пухлину мозку, то хворий прямує на комп’ютерну (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ). МРТ з контрастним посиленням є “золотим стандартом” в діагностиці пухлин головного мозку при виявленні на томограф об’ємного утворення наважується питання про госпіталізацію хворого в спеціалізований стаціонар.
Лікування
Лікування пухлин головного мозку, як і усіх онкологічних захворювань, комплексний і досить дорогий захід. Усі заходи, що проводяться в ході курсу лікування, можна розбити на наступні групи.
Симптоматична терапія
Усі заходи, що відносяться до цієї групи, не впливають на саму причину захворювання, а тільки пом’якшують його течію, дозволяючи зберегти життя хворому або поліпшити його якість життя.
Глюкокортикостероиди (преднізолон) – знімають набряк тканини головного мозку і знижують загальномозкову симптоматику.
Протиблювотні препарати (метоклопрамид) – знімає блювоту, що виникає в результаті наростання загальномозкової симптоматики або після комбінованої химиолучевой терапії.
Седативні препарати – залежно від рівня психомоторного збудження і тяжкості психічних порушень.
Нестероїдні протизапальні засоби (НПВС – наприклад, кетонол) – купірують больовий синдром.
Наркотичні анальгетики (морфін, омнопон) – купірують больовий синдром, психомоторне збудження, блювоту центрального генезу.
Хірургічне лікування
Хірургічне лікування пухлин головного і спинного мозку є основним, найбільш ефективним методом, проте видалення пухлини з тканини мозку представляє значну трудність. Кожне таке втручання – це складна нейрохірургічна операція. Оскільки хірургові необхідно посікти пухлину по здорових тканинах (щоб уникнути метастазування), то кожна така операція травматична, а частенько і зовсім неможлива із-за великих розмірів пухлини або її локалізації в життєво важливих ділянках мозку. Залежно від розмірів, локалізації, типу пухлини, стану хворого, приймається рішення про необхідність проведення операції, об’єм оперативного втручання і спосіб його проведення. Застосування сучасної лазерної і ультразвукової техніки в хірургії пухлин головного мозку дозволило підвищити дещо її ефективність. Конкретний шлях втручання і метод його здійснення індивідуальний і залежить від локалізації пухлини її розмірів і клітинного складу.
Променева терапія
Променева терапія відіграє важливу роль в терапії пухлин головного мозку, її поширеність і велике значення пов’язані з об’єктивними чинниками, що обмежують хірургічне втручання. При плануванні променевої терапії хворим з пухлинами головного мозку дуже важливо визначити раціональний об’єм опромінення. Для цієї мети необхідно використати дані, отримані під час операції, передопераційної і післяопераційної комп’ютерної томографії, гаммаенцефалографії, радіоізотопних досліджень. Визначення раціонального рівня випромінювання дозволить уникнути або мінімізувати негативні наслідки терапії. У основі дії променевої терапії лежить вплив іонізуючого випромінювання на клітини тканин, що знаходяться на шляху пучка випромінювання. Для лікування пухлин головного мозку застосовують переважно дистанційну гамма-терапию (ДГТ).
Свідчення до променевої терапії:
Усі хворі злоякісними пухлинами після хірургічного лікування.
Локалізація пухлин в зонах що не підлягають хірургічному лікуванню із-за високої небезпеки по анатомічному розташуванню пухлини, а також пухлини ствола мозку.
Поширені пухлини як головного, так і спинного, що робить оперативне лікування безглуздим.
Повторне зростання пухлини після проведеного лікування (на менше 6 місяців).
Протипоказання до променевої терапії:
Доброякісні пухлини чітко відмежовані і розташовані в зонах, де їх можна прооперувати.
Неясна локалізація.
Неясний характер захворювання (треба проводити диференціальну діагностику (з судинними змінами, інсульти).
Передбачувана діагностика продовженого зростання.
Велика доза попереднього опромінення і короткий час після першого курсу.
Відносні протипоказання:
Високий внутрішньочерепний тиск.
Низькі показники крові.
Відсутність морфологічної верифікації.
Існує поняття радіочутливості структур головного мозку. Чутливіші до іонізуючого випромінювання ствол мозку, діенцефальний відділ мозку, проміжний мозок – сумарна доза складає 30-40 Грей. Середню радіочутливість мають тканини мозочка – сумарна доза складає 50-60 Грей. Стійкіші до іонізуючого випромінювання являються структури великих півкуль. Сумарна доза складає 60-70 Грей.
Передопераційний метод дистанційної гамматерапії використовується дуже рідко. Частіше використовується післяопераційний курс ДГТ. Гамма-терапія може проводитися як самостійний вид лікування. Існує декілька методик променевої терапії :
Часткове опромінення мозку або локальне. Воно проводиться при маленьких первинних пухлинах, в післяопераційному періоді при визначенні розташування пухлини і після тотального опромінення. Доза при локальному опроміненні складає близько 60 Грей, з разовою дозою від 0,5-2.0 Грей. Метою цієї методики є максимальне щажение іншої частини мозку. У опромінюваний об’єм включається первинна пухлина з краєм безпеки 2 см на всі боки. Для точного визначення об’єму опромінення використовуються дані КТ і протоколу операції.
Гамматерапія проводиться курсами в 2 етапи з кратністю опромінення 5 раз на тиждень з дводенною перервою. Перший курс складає 21 день з тритижневою перервою.
Методика опромінення усього головного мозку використовується при метастазах в головний мозок і паліативною метою. У об’єм опромінення включають увесь мозок і оболонки. Сумарна доза при тотальному опроміненні не повинна перевищувати 30 Грей, разова доза складає 0,5-2 Гріючи, частіше використовується доза 1,8 Грей.
Оптимальні терміни для початку променевого лікування після оперативного втручання через 14-21 днів.
Променева терапія підбирається індивідуально залежно від клітинного складу пухлини, її розмірів і локалізації. Незважаючи на ефективність, променева терапія – досить важка для хворого процедура, її застосування супроводжується променевими реакціями. Залежно від типів пухлин формуються різні схеми променевої терапії.
ХІМІОТЕРАПІЯ
Хіміотерапевтичні препарати використовують для лікування деяких первинних пухлин головного мозку, особливо астроцитом проміжної і високої міри і мудулобластом. Мета медикаментозного лікування полягає в зменшенні пухлини і контролі її зростання, а не в лікуванні. Хіміотерапію іноді поєднують з радіотерапією, оскільки це, мабуть, покращує результати останньою. Разом з хіміотерапевтичними засобами можуть вводитися також гормональні препарати, наприклад, Тамоксифен, що, ймовірно, підвищує ефективність медикаментозного лікування.
ДИСПАНСЕРИЗАЦІЯ
Після завершення лікування хворою виписується, але продовжує перебувати на диспансерному обліку. Хворий прямує в онкологічний диспансер за місцем проживання для проведення повторних досліджень. Ця система, спрямована на сучасне виявлення рецидивів пухлинного процесу. Після виписки хворої повинен три рази звернутися через місяць після попереднього відвідування, потім двічі через три місяці, потім двічі через шість місяців, надалі 1 раз на рік. Диспансерне спостереження осіб, що перебувають на обліку у онколога, є довічним.
ПРОГНОЗ
Можливість успішного і повноцінного лікування залежить від своєчасності і адекватності діагностики. При повноцінному триступінчатому лікуванні, що почалося на ранній стадії розвитку пухлини, п’ятирічна виживаність хворих складає, залежно від гістологічного варіанту, 60-80При пізньому зверненні і неможливості оперативного лікування п’ятирічна виживаність, залежно від гістологічного варіанту і розмірів пухлини, не перевищує 30-40/p>
Підготувала : Лікар радіолог відділення променевої терапії № 1 Моргун Тетяна Дмитрівна.
