Національна служба здоров’я протягом двох місяців уже перерахувала за договорами на рахунки медичних закладів первинної допомоги понад 500 мільйонів гривень. Більшість закладів отримали значно більше, аніж за програмою медичних субвенцій. І, як виявилося, не всі головні лікарі
розуміють, що їм робити у статусі керівників комунальних некомерційних підприємств із доходом, який їхні підприємства почали отримувати від НСЗУ.
І ось до нас у Національну службу здоров’я почали надходити найрізноманітніші запитання від головних лікарів. Чи можна найняти більше медсестер? А кочегара? Чи можна зробити ремонт сходів? Що краще: витратити гроші на комп’ютери чи обладнати реєстратуру? Як і кому звітувати про використання цих грошей?
Керівники медичних закладів загалом чекають інструкцій та вказівок від Національної служби. І це зрозуміло: роками система не просто диктувала умови та правила, а й карала ініціативність та підприємливість. Бюджетні гроші треба було «вибити» чи «випросити», а потім «освоїти». Рішення
про ставки персоналу, про ремонт дверей, про закупівлю обладнання приймалися не у стінах закладів, а десь у кабінетах можновладців та в нормативних документах.
Тепер система працює за новими правилами. Умовою входження закладу охорони здоров’я у програму державних гарантій медичного обслуговування населення та підписання договору з Національною службою є автономізація закладу. Бюджетні установи перетворюються на підприємства. А підприємства не утримуються, а отримують дохід за виконаний обсяг роботи, тобто заробляють. Головний лікар здобув автономію, а отже — значно більше повнова
жень та відповідальності. Нова система потребує нових компетенцій. Ані вказівок, ані чітких інструкцій більше не буде.
Держава вже не «фінансує заклади». Медичний заклад надає послуги, а оплачує їх НСЗУ. Заробленими коштами грамотно і самостійно розпоряджаються на користь підприємства, його працівників та власників, врешті-решт — на користь пацієнта, який вільно обрав лікаря і заклад
та підписав декларацію. На відміну від бюджених коштів, які просто «освоюють».
І це головне, що повинно змінитися в роботі головного лікаря. З бюджетного утриманця він стає управлінцем (менеджером): організовує роботу закладу, керує всіма процесами, думає,
як зменшити витрати, куди спрямувати кошти, що купити і кому підвищити зарплату чи кого преміювати. Звичайно, власником медичного закладу залишається місцева громада,
а керівник закладу їй підзвітний.
Але він самостійно розподіляє та витрачає кошти, отримані за надання медичних послуг населенню. Це тепер його відповідальність. Ефективні управлінці серед головних лікарів ЦПМСД є. Хтось оптимізує штатний розпис, скасовує посади завідувачів амбулаторій, а вивільнені кошти спрямовує на зарплати лікарям «первинки», адже саме вони є головним джерелом доходу для закладу. Інші керівники вже почали накопичувати гроші, розміщувати їх на депозит, щоб у майбутньому купити сучасне обладнання. З’явився фінансовий план підприємства замість фіксованого кошторису. Всі ці люди стали менеджерами і зрозуміли головне: договір
Олег Петренко, голова Національної
служби здоров’я України
