З точки зору медицини, біль – неприємне сенсорне і емоційне переживання, пов’язане з істинним або потенційним пошкодженням тканини і одночасно реакція організму, мобілізуюча різні функціональні системи для його захисту від впливу патогенного фактора (визначенняМіжнародної асоціації з вивчення болю (IASP)).
Тобто біль є одним з основних проявів багатьох хвороб, дуже часто єдиним проявом, тією ознакою, яка звертає увагу людини до стану свого здоров’я.
Позбавитись болю є бажанням більшості хворих людей. Але дуже часто вибір знеболюючих засобів є емоційним, поспішним. Сильнодіючі препарати можуть призначатись без урахування віку, побічних дій, небажаних ефектів, навіть без призначень або рекомендацій лікаря.
Спеціалісти, яким доводиться часто застосовувати у своїй практиці анальгетики знають, що знеболююча терапія не є безпечною, тому мусять попереджати пацієнтів про ті ускладнення, які можуть виникнути під час лікування.
Спрощена класифікація анальгетиків виглядає так:
Наркотичні анальгетики (опіоїди):
- Алкалоїди опію — морфін, кодеїн, омнопон
- Синтетичні замінники морфіну: етилморфіну гідрохлорид, промедол, фентаніл, суфентаніл, метадон, дипідолор(піритрамід), естоцин, пентазоцин, трамадол (трамал), буторфанол (морадол), бупренорфін
Ненаркотичні анальгетики:
- Саліцилати — кислота ацетилсаліцилова, ацелізин (аспірин), натрію саліцилат.
- Похідні піразолону та індолоцтової кислоти: індометацин (метинодол), бутадіон, анальгін (метамізол-натрій).
- Похідні парамінофенолу: парацетамол (панадол, лекадол).
- Похідні пірролізінкарбоксіловой кислоти (кеторолак).
- Похідні кислот алканових: ібупрофен, диклофенак натрію (вольтарен, ортофен), напроксен (напроксин).
- Препарати іншої хімічної будови — кислота мефенамова, натрію мефенамінат, піроксикам, мелоксикам (моваліс).
- Комбіновані препарати: реопірин, седалгін, темпалгін, баралгін, цитрамон, цитропак, циклопак, асконар, паравіт.
Наркотичні анальгетики призначаються для лікування сильного болю, при неефективності ненаркотичних засобів. Найбільш часто потребують призначення наркотиків онкологічні хворі.
Побічні ефекти : З боку серцево-судинної системи: брадикардія.
З боку дихальної системи: пригнічення дихання.
З боку нервової системи: седативна або збуджувальна дія (особливо у пацієнтів літнього віку), делірій, галюцинації, підвищення внутрішньочерепного тиску з імовірністю подальшого порушення мозкового кровообігу.
З боку травної системи: нудота, блювання, запори, холестаз в головній жовчній протоці.
З боку сечовидільної системи: порушення відтоку сечі або погіршення цього стану при аденомі передміхурової залози і стенозі уретри.
Інші: алергічні реакції.
Ненаркотичні анальгетики.
1. Аспірін (кислота ацетилсаліцилова).
Найчастіші побічні ефекти: печія, блювання, нудота. Слід пам’ятати про ризик появи виразок кишково-шлункового тракту, підвищення часу кровотечі.
2. Анальгін (метамізол-натрій) .
Важливим є виникнення частих алергічних реакціїй, агранулоцитозу, лейкопенії, тромбоцитопенії ( заборона використання у багатьох розвинутих країнах).
3. Парацетамол.
Слід знати про токсичний вплив на функцію печінки (при використанні високих доз). Також можливі алергічні реакції, анемія, розлади функції шлунково – кишкового тракту. Використання інфузійних форм (інфулган, іфімол) дозволяє зменшити частоту останніх.
4. Кеторолак ( кетанов, кеторол ).
Маючи вплив на згортання крові з підвищенням ризику кровотеч, препарат також чинить токсичний вплив на нирки ( максимальна тривалість застосування препарату 5 днів ). Частими є порушення зору та смаку, безсоння та запаморочення.
5. Мелоксикам (моваліс).
Дуже часто виникають розлади функції кишково-шлункового тракту ( здуття, запори ), анемія.
Загалом, усі ненаркотичні анальгетики ( більшість з них нестероїдні протизапальні препарати ) мають побічні реакції пов’язані з пригніченням синтезу простагландинів: зміни ендотелію, зниження ниркового кровотоку, коагулопатії та інше.
Цей процес проходить як у вогнищі запалення, травми так і в здорових тканинах.
Оприлюднені результати досліджень про значні кардіотоксичні ефекти нестероїдних протизапальних препаратів.
Тому старт знеболюючої терапії, особливо запланованої на декілька днів, потребує зваженої оцінки потенціальних ризиків.
Луцик Сергій – Завідувач відділенням анестезіології та інтенсивної терапії
Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру.
