Хіміотерапевтичне відділення

Колектив хіміотерапевтичного відділення

Бондаренко Людмила Миколіївна

 

 

 

 

 

 

 

 

Завідуюча відділенням — Бондаренко Людмила Миколіївна, лікар-онколог першої кваліфікаційної категорії.

Лікарі: Сема Оксана Григорівна лікар-онколог першої кваліфікаційної категорії;
Мірошнікова Олена Іванівна лікар-онколог першої кваліфікаційної категорії;
Старша медична сестра —Зінченко Тетяна Валентинівна вища кваліфікаційна категорія.

Види лікування, що проводиться:

1. Неоадьювантна хіміотерапія (проводиться дооперативного лікування)

2. Адьювантна хіміотерапія (проводиться післяоперативного лікування з метою поліпшення результатів лікування, має профілактичний характер)

3. Паліативна хіміотерапія (проводиться при поширених пухлинах, що не підлягають оперативному лікуванню, віддалених метастазах)

  • пухлини голови і шиї (порожнина рота, ротоглотка,гортаноглотка, носоглотка, гортань);
  • пухлини легені;
  • пухлини шлунку;
  • пухлини товстої і прямої кишки;
  • пухлини підшлункової залози;
  • пухлини молочної залози;
  • пухлини яєчників, матки, шийки матки;
  • меланома;
  • саркоми;
  • лимфома Ходжкіна;
  • неходжкінські лімфоми

Ліжковий фонд хіміотерапевтичного відділення: 40 ліжок

ОСОБЛИВІ МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ХІМІОТЕРАПІЇ :

  • багатодобові безперервні інфузії хіміопрепаратів за допомогою помп і переносних инфузаторів;
  • введення хіміопрепаратів з використанням систем тривалого венозного доступу (портів);
  • внутрішньопорожнинні введення хіміопрепаратів(внутрішньоплевральне, внутрішньочеревне).

Для лікування пацієнтів використовуються сучасні хіміопрепарати як імпортного, так і вітчизняного виробництва.
На базі відділень диспансеру проводяться наукові дослідження в області лікарської терапії злоякісних пухлин.
Накопичений співробітниками хіміотерапевтичного відділення значний клінічний досвід є необхідною передумовою для успішного лікування пацієнтів на сучасному рівні.

ПІДГОТОВКА ДО ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ
Обстеження і аналізи – по рекомендаціях лікаря поліклінічного прийому.
ТЕРМІНИ ПЕРЕБУВАННЯ В СТАЦІОНАРІ
Від двох днів до двох тижнів.
ОСНОВНІ МОЖЛИВІ ТОКСИЧНІ ПРОЯВИ під час ХІМІОТЕРАПІЇ І ПІСЛЯ НЕЇ:

  • пригнічення кровотворення – лейкопенія, нейтропенія(зниження числа лейкоцитів і нейтрофілів),тромбоцитопенія (зниження числа тромбоцитів), анемія(зниження гемоглобіну, еритроцитів), що може привести до приєднання інфекції, слабкості, погіршення здоров’я у зв’язку з недокрів’ям;
  • реакція з боку шлунково-кишкового тракту – зниження апетиту, нудота, блювота (найбільш часті побічні явища, які можна запобігти протиблювотними препаратами), рідкі випорожнення, порушення ковтання при запаленні слизових оболонок ротової порожнини, порушення смаку,зміна деяких лабораторних показників у зв’язку з негативною дією хіміопрепаратів на печінку, нирки;
  • запалення піхви і шийки матки (поява виділень,свербежу, дискомфорту, кров’янистих виділень з матки;
  • алергічні прояви у вигляді шкірного висипу, свербежу шкіри, підвищення температури тіла, а також в окремих випадках можливий розвиток анафілактичного шоку;
  • з боку серцево-судинної системи можливі тромбози,набряки, підвищення і пониження артеріального тиску, аритмії, біль в грудях, прискорене серцебиття, розвиток кардіоміопатії;
  • реакція з боку центральної і периферичної нервової системи у вигляді головного болю, запаморочення,зниження настрою, безсоння, сонливісті, дезоріїнтації, слабкості, депресії, порушення чутливості,оніміння пальців рук і ніг і підвищеної чутливості до холоду;
  • очні симптоми – запалення слизової оболонки ока(кон’юнктивіт, кератит);
  • реакція з боку органів дихання у вигляді легеневого фіброзу (часткового заміщення легеневої тканини фіброзною), пульмоніту (запалення легеневої тканини);
  • реакція з боку шкіри у вигляді часткового або повного облисіння (втрата волосся на голові, брів, іноді – вій),пігментації, сухості шкіри, экстравазації (непередбачене попадання хіміопрепарату під шкіру при внутрішньовенному введенні) аж до часткового і повного омертвіння ділянки шкіри і клітковини (некроз), зміни нігтів, висипу і свербежу, запалення вени по ходу введення препарату (асептичні хімічні флебіти);
  • загальні симптоми – надбавка у вазі, втрата ваги, біль в м’язах, суглобах, кістках, руйнування емалі зубів;
  • реакція з боку статевої системи у вигляді порушення менструального циклу аж до повного припинення менструацій (аменорея), “приливів”, порушення статевої функції у чоловіків, вторинного безпліддя у пацієнтів як чоловічої так і жіночої статі.

ПІЗНІ УСКЛАДНЕННЯ
Пізні ускладнення зустрічаються нечасто, розвиваються впродовж періоду від року і декількох років післяхіміотерапії. Найбільш серйозними з них є:

  • тератогенний ефект – розвиток природжених аномалій у плоду,  якщо мати отримувала хіміопрепарати під час вагітності або незабаром після неї, батько отримував хіміопрепарати під час зачаття або зачаття сталося незабаром після хіміотерапії (тому потрібна надійна контрацепція під час усього періоду хіміотерапії і ще впродовж 3-5 років після неї);
  • розвиток остеопорозу і підвищеної схильності до ламкості кісток.
    Під час проведення хіміотерапії зазвичай призначається супутня терапія, що полегшує переносимість курсу лікування, коригує найбільш серйозні токсичні ефекти лікування і обтяжливі симптоми основного захворювання.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПІСЛЯ ВИПИСКИ:

  • контрольні аналізи крові;
  • при необхідності – гемостимулююче лікування, підтримувальна терапія;
  • спостереження у терапевта за місцем проживання.